- розпрощатися
- -а́юся, -а́єшся, док.Попрощатися перед розставанням. || перен. Надовго або назавжди відмовитися від чого-небудь.••
Розпроща́тися зі сві́том (життя́м) — умерти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Розпроща́тися зі сві́том (життя́м) — умерти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпрощатися — [розпрошча/тиес а і роспрошча/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
розпрощатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розпрощання — я, с., рідко. Дія за знач. розпрощатися. •• На розпроща/ння перед розставанням … Український тлумачний словник